Рецензія на книгу «Заборонений плід» Лорел Гамільтон

Головна проблема романів подібного жанру - це головна героїня. Така собі "вандервуман" з гарматою напереваги, половина героїв книги її обожнює, інша половина - боїться. Хоча, це навіть не проблема, а, скоріше, закон жанру. До слова, у виправдання леді Гамільтон можна помітити, що її Аніта хоча б намагається бути природною, людяною. Вона відчуває страх, проявляє слабкості, зазнає поразок. Нехай у більшості своїй все це не дає ніякого результату, і відважна Винищувачка так чи інакше отримує блискучу перемогу над своїми ворогами, але за одні спроби додати персонажеві "обсягу" - та й то спасибі.
В іншому книга цілком читабельна. Якщо шукаєте динамічний фантастичний бойовичок з часткою романтики на пару вечорів - Гамільтон підійде якнайкраще. Рекомендувати її можна в першу чергу представницям прекрасної статі, адже саме для них у книзі є широкий вибір прекрасних чоловіків. Та й місцеві вампіри цілком класичні - освячених предметів бояться, срібла не люблять, і на сонці присмажуються, а не мерехтять.