Рецензія на книгу «Хлопчик Гарі і його собака Поттер» Валентин Постніков

Історія про хлопчика-чарівника Дж. Роулінг існує безліч. У кожній з них є школа чарівництва, чарівники і лиходії. Ця книга не стала винятком. От тільки замість дітей у цій книзі головними героями стали тварини!
Насправді пригоди собаки Поттера не має практично нічого спільного з пригодами хлопчика Поттера. Ось тільки це "практично нічого" ​​все і псує. В. Постніков міг би написати хорошу історію про тварин, які навчаються чаклунству. Автор навіть придумав оригінальне пояснення особливості головного героя для головного лиходія. Але озирання на сюжет роботи Дж. Роулінг дуже заважає сприйняттю. Наприклад, роль хлопчика Гаррі так і залишилася загадкою. Книга залишила почуття незрозумілого і незакінченого. А як все могло б бути інакше!
Мораль історії проста. Дорогі письменники! Не озирайтеся на успіх чужих книг! Пишіть своє! Воно неодмінно буде кращим звичайної і нудною компіляції або плагіату. Не бійтеся пропонувати щось оригінальне і допрацьовувайте його до переможного кінця!